Деталізований звіт (рекомендації) щодо ідентифікації публічних інвестиційних проєктів

У 2024 році Агенція ДПП залучена до процесів реформування системи управління публічними інвестиціями, зокрема в частині запровадження стратегічного планування публічних інвестицій (у т.ч. на засадах ДПП, концесій) у тісному зв’язку з бюджетним плануванням. Одним із стратегічних напрямів діяльності Агенції ДПП є «забезпечення чіткого і послідовного стратегічного планування публічних інвестицій й управління відбором проєктів ДПП», що включає стратегічну ціль із забезпечення ідентифікації, пріоритезації та відбору проєктів ДПП у відповідності до єдиних підходів до відбору й оцінювання (скринінгу) публічних інвестиційних проєктів та із застосуванням кращих світових практик.

У 2024 році за дорученням Мінекономіки Агенцією ДПП були розглянуті концепції публічних інвестиційних проєктів (поданих головними розпорядниками бюджетних коштів), що вже пройшли попередній скринінг й пріоритезацію (на виконання Дорожньої карти реформування системи управління публічних інвестицій, схваленої Кабінетом Міністрів України у грудні 2023 року), здійснено первинну ідентифікацію 626 проєктів, у яких не визначені джерела фінансування та які не включені до Переліку пріоритетних публічних інвестиційних проєктів до проєкту Державного бюджету України на 2025 рік, і можуть бути профінансовані за рахунок інших джерел, включаючи, зокрема, на умовах ДПП.

В ході первинної ідентифікації 626 публічних інвестиційних проєктів Агенцією ДПП здійснено їх якісну попередню оцінку потенціалу та придатності (відповідності ознакам і критеріям) для реалізації на умовах ДПП за пріоритетними секторами, визначеними з врахуванням секторальних оцінок й рекомендацій Звіту Групи Світового банку «Можливості залучення приватного сектору до зеленої та стійкої відбудови України»^[1]:

• Соціальна інфраструктура (охорона здоров’я, освіта, доступне житло); 
• Муніципальні послуги (управління відходами, водопостачання й водовідведення);
• Транспортна інфраструктура (автомобільні дороги, морські та внутрішні водні шляхи, аеропорти);
• Енергетика (“зелена генерація”, виробництво теплової енергії).

Критеріями попередньої оцінки публічних інвестиційних проєктів на предмет можливості залучення приватного фінансування й реалізації цих проєктів на умовах ДПП були наступні:

• публічні інвестиційні проєкти пройшли попередній скринінг й пріоритезацію^[2] і демонструють стратегічну доцільність, соціально-економічну й фінансову доцільність, технічну здійсненність;
• після проведення дослідження публічні інвестиційні проєкти мають приватних інвесторів зацікавлених щодо можливості реалізації ДПП (згідно з відповідним індикатором критерію наявності (доступності) джерел фінансування, визначеного серед Критеріїв пріоритезації концепцій публічних інвестиційних проєктів^[3]);
• публічні інвестиційні проєкти не перебувають на стадії реалізації.

З метою подальшої попередньої якісної оцінки всі 52 публічних інвестиційних проєктів, які мають зацікавлених потенційних приватних інвесторів та не перебувають на стадії реалізації, були перевірені на предмет наявності

• потенціалу та придатності (відповідності ознакам і критеріям) для реалізації на умовах ДПП, тобто потенціальної відповідності змісту й обсягу публічних інвестиційних проєктів та можливих варіантів надання послуг виконавцем (проєктування, будівництво, фінансування, управління, технічне обслуговування) умовам ДПП,
• потенціалу до тиражування/мультиплікації/відтворення в різних територіальних громадах країни.

За результатами якісної попередньої оцінки потенціалу та придатності (відповідності ознакам і критеріям) для реалізації на умовах ДПП підготовлено деталізований звіт (рекомендації) щодо ідентифікації 52 вже пріоритезованих публічних інвестиційних проєктів. Цей звіт, зокрема включає рекомендації та приклади можливого структурування проєктів у різних пріоритетних секторах, у т.ч. 

• можливі форми участі як публічної, так і приватної сторін, з врахуванням вибору механізму ДПП як базової альтернативи реалізації проєкту й способу задоволення суспільних потреб;
• аналіз потенційних джерел доходів і механізмів повернення інвестицій приватного партнера;
• можливі структури платіжного механізму з точки зору публічної сторони, враховуючи умови (тригери) здійснення бюджетних платежів, засновані на різних видах подій, таких як доступність інфраструктури, показники результативності;
• попередня оцінка юридичної здійсненності й певні рекомендації щодо можливих заходів, необхідних для подолання правових перешкод.

^[1] Звіт Групи Світового банку «Можливості залучення приватного сектору до зеленої та стійкої відбудови України», https://www.ifc.org/content/dam/ifc/doc/2023/synthesis-report-private-sector-opportunities-for-a-green-resilient-reconstruction-ukraine-uk.pdf

Звіт Групи Світового банку «Можливості залучення приватного сектору до зеленої та стійкої відбудови України. Секторальні оцінки», https://www.ifc.org/content/dam/ifc/doc/2023/sector-assessments-pso-green-resilient-reconstruction-ukraine-uk.pdf

^[2] на виконання Дорожньої карти реформування системи управління публічних інвестицій, схваленої Кабінетом Міністрів України у грудні 2023 року

^[3] Додаток 2 до Порядку підготовки, подання, оцінки та визначення критеріїв пріоритезації концепцій публічних інвестиційних проєктів на 2025 рік, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 9 серпня 2024 р. № 903)