Представники Агенції ДПП взяли участь у 8-му Міжнародному форумі ЄЕК ООН з питань державно-приватного партнерства

Представники Агенції ДПП взяли участь у 8-му Міжнародному форумі ЄЕК ООН з питань державно-приватного партнерства. Гібридний захід – з особистою та онлайн-участю – відбувся в Стамбулі з 8 по 10 травня 2024 року та був організований ЄЕК ООН спільно з урядом Туреччини.

Досягнення Порядку денного сталого розвитку на період до 2030 року (англ. 2030 Agenda for Sustainable Development) (Порядок денний 2030) має вирішальне значення, оскільки сталий розвиток – це єдиний шлях до вирішення складних, взаємопов’язаних, багатовимірних проблем, що стоять перед людством. Попри те, що половину шляху до досягнення Цілей сталого розвитку (ЦСР) вже пройдено, лише 12 відсотків глобальних цілей досягаються за наміченим планом. Для досягнення ЦСР до 2030 року необхідні негайні скоординовані на глобальному рівні зусилля.

Сталі державно-приватні партнерства (ДПП) та фінансування інфраструктури відіграють центральну роль у досягненні ЦСР. Сталі ДПП, які «відповідають потребам досягнення» ЦСР, що охоплюють три складові сталого розвитку – соціальну, економічну та екологічну – необхідно прискорювати та стимулювати. Для досягнення глобальних цілей необхідні якісні та кількісні зміни в інфраструктурі та фінансуванні розвитку.

У цьому контексті 8-й Міжнародний форум ЄЕК ООН з питань державно-приватного партнерства розглянув поточні та нові виклики й можливості на глобальному, національному та міському рівнях, зосередившись головним чином на важливому взаємозв’язку між стійкістю до змін клімату, економічним відновленням та відбудовою за допомогою сталих державно-приватних партнерств (ДПП) та фінансування інфраструктури. Форум зібрав політиків, експертів і практиків для обговорення, як «ДПП для досягнення ЦСР» можуть вирішити поточні глобальні проблеми, в тому числі шляхом залучення зацікавлених сторін, гендерної рівності та розширення прав і можливостей жінок, справедливого доступу до послуг, зелених та сталих закупівель в рамках ДПП, цифрової трансформації та штучного інтелекту.

На відкритті Форуму Виконавчий секретар ЄЕК ООН Тетяна Молчан підкреслила, що ДПП є ключовим інструментом для прискорення досягнення ЦСР у таких сферах, як цифрова трансформація, зелені закупівлі, доступне житло та енергетичний перехід.

8 травня перша Політична дискусія на високому рівні була присвячена прискоренню досягнення ЦСР та боротьби зі зміною клімату: внеску сталих ДПП та фінансування інфраструктури у відновлення, стійкість та відбудову.

«Світові інфраструктурні активи все більше наражаються на ризик зміни клімату, водночас сама інфраструктура впливає на зміну клімату. Через цей вплив світ має витратити трильйони доларів за допомогою ДПП для досягнення ЦСР. ДПП пропонує рішення, але нам потрібно рухатися швидше, щоб створити декарбонізовану інфраструктуру» – пан Річард Трелфолл, глобальний керівник відділу інфраструктури, уряду та охорони здоров’я, KPMG

Віце-президент зі стратегічного планування та бюджетування з Адміністрації президента Республіки Туреччина пан Кутлухан Ташкін наголосив, що механізм ДПП є ідеальним інструментом в контексті досягнення ЦСР оскільки дозволяє забезпечити прозорість процесу і залучення зацікавлених сторін. Тому уряд Республіки Туреччина працює над реалізацією проектів ДПП у сфері охорони здоров’я, транспорту і енергетиці. Прикладом таких проектів можуть бути збудовані медичні кампуси, що оснащенні новітніми енергетичними системами, а також проект тунелю, що сполучає два береги Стамбулу.  В цілому уряд Туреччини працює над системою фінансування інфраструктури, яка забезпечуватиме безперервність фінансування пріоритетних проектів.

Пан Джеймс Стюарт, незалежний невиконавчий директор (Великобританія), зазначив, що ДПП мають перевагу перед проектами, що реалізуються на умовах традиційних (публічних) закупівель, у можливості залучення приватного фінансування. Прозорість конкурсної процедури забезпечує більшу привабливість для приватного сектору. Водночас, обов’язковий аналіз вигід та витрат (англ. Cost-Benefit Analysis) забезпечує людиноцентричний підхід у задоволенні потреб споживачів, і дає змогу переконатись, що проект матиме позитивний економічний ефект для суспільства. Проте, в цілому, на думку пана Стюарта не можна не зауважити про складність механізмів оцінки й підготовки проектів ДПП: цей етап потребує не лише технічних інструментів, але і відповідного фінансування.

Пан Зіад-Олександер Хайєк, президент Міжнародної асоціації підрозділів та спеціалістів ДПП (WAPPP), зауважив, що для прискорення процесів  досягнення ЦСР за допомогою підготовки та реалізації проектів ДПП та фінансування інфраструктури доцільно приділяти увагу також і невеликим проектам («Small-Scale PPPs»). Реалізація невеликих проектів ДПП (англ. Small-Scale PPPs) дає змогу залучати органам місцевого самоврядування локальних інвесторів для фінансування проектів ДПП. Крім того, важливо забезпечити розробку програм ДПП.

Наступна сесія об’єднала представників підрозділів ДПП, експертів та інших зацікавлених сторін, щоб представити проекти у різних секторах – транспорт, відновлювана енергетика, охорона здоров’я, освіта, муніципальні та міські послуги – для обговорення ключових висновків їх оцінки використовуючи Систему оцінки і рейтингу публічно-приватних партнерств та інфраструктури (англ. PPP and Infrastructure Evaluation and Rating System, PIERS): Методику оцінки для досягнення ЦСР, розроблену ЄЕК ООН.

_____

PIERS – це простий у використанні інструмент самооцінки, який інтегруючи міркування стійкості, сталості та кругової/циркулярної економіки, об’єднує п’ять бажаних результатів (англ. desirable outcomes) «ДПП для досягнення ЦСР»: 

доступ і справедливість; 

економічна ефективність та фіскальна сталість; 

екологічна стійкість і сталість; 

відтворюваність/тиражування; та 

залучення зацікавлених сторін.

_____

Представлені в рамках сесії проекти ДПП:

• Бразилія: Пані Каролін Брага представила проект ДПП з перетворення міста Гоянія на розумне місто (англ. Smart Goiania PPP). Проект включає модернізацію громадського освітлення на світлодіодне, встановлення фотоелектричних станцій для зменшення викидів CO2, покращення інтернет-зв’язку для всіх громадських будівель і створення безкоштовних Wi-Fi зон у громадських місцях. Проект спрямований на цифрову інклюзію, громадську безпеку, відновлювану енергію та поліпшення громадських послуг, забезпечуючи значну економію в розмірі $110 мільйонів протягом 25 років, сприяючи сталому розвитку міста. 

• Ефіопія: Пан Зелалем Нігату презентував з відновлення літій-іонних батарей та обладнання для сонячної енергетики в Ефіопії. Пан Зелалем Нігату підкреслив відповідність проекту ключовим ЦСР, зокрема цілі 7 (Забезпечення доступу всіх людей до прийнятних за ціною, надійних, сталих і сучасних джерел енергії) та цілі 11 (Забезпечення відкритості, безпеки, життєстійкості й екологічної стійкості міст і населених пунктів). Досягнення цілей проекту буде забезпечено завдяки міжсекторальному співробітництву, стратегічному плануванню та використанню різних джерел фінансування та технологічних рішень, що робить проект ініціативою, яка має потенціал до тиражування й може стати прикладом для інших регіонів та країн.

• Киргизстан: Пан Улан Данілбеков презентував проект створення Центр обробки даних, що працює на відновлюваних джерелах енергії. Проект відповідає принципам сталого розвитку та має важливе стратегічне значення з точки зору розвитку інформаційно-комунікаційних технологій у регіоні. Центр забезпечить спрощення процесу надання публічних послуг. До процесу підготовки до реалізації проекту були залучені різні зацікавлені сторони, зокрема Центр ДПП, Міністерство цифрового розвитку та Азійський банк розвитку.

• Туніс: Пані Фердаус Бен Атіг презентувала проект з розвитку послуг санітарної очистки води на півдні Тунісу, який був запущений у 2023 році. Проект передбачає реконструкцію та модернізацію інфраструктури, яка включає 14 водоочисних споруд, 106 насосних станцій та 1900 кілометрів мережі водостічних каналів. Загальний розмір капіталовкладень – 87,55 мільйонів доларів США. Проект покликаний покращити здоров’я мешканців, зберегти екологічну рівновагу та сприяти економічному розвитку через використання очищених стоків у сільському господарстві.

• Україна: директор Агенції ДПП, пан Ніко Гачечиладзе, розповів про пілотний проект в сфері охорони здоров’я на місцевому рівні в Україні – «Проект ДПП «Нова багатопрофільна лікарня в м. Житомирі», контекст та передумови його ініціації, а також представив ключові висновки за результатами його попередньої оцінки використовуючи  PIERS. Загалом, в Україні система охорони здоров’я в Україні є спадщиною радянської системи, створеної у 1970-80-х роках, вона була розроблена відповідно до економічних потреб та моделей надання послуг тієї епохи. В останні роки на процес трансформації системи охорони здоров’я суттєво вплинула пандемія COVID-19, а згодом і повномасштабне російське вторгнення. Загальні потреби у відновленні та відбудові оцінюються у 14,2 мільярда доларів США протягом 10 років (детальніше див. RDNA3). Оцінки потреб у відбудові закладів охорони здоров’я ґрунтуються на вдосконалених дизайн-проектах та моделях надання послуг (в рамках концепції «будувати краще, ніж було» (англ. “build back better”). Проект ДПП «Нова багатопрофільна лікарня в м. Житомирі» був ідентифікований та відібраний в якості одного з пріоритетних проектів ДПП в сфері охорони здоров’я у 2023 році в рамках співпраці з Житомирською міською радою, Міністерством охорони здоров’я України (МОЗ) й на виконання Меморандуму про порозуміння між Урядом України та Міжнародною фінансовою корпорацією (IFC). Місто зацікавлене у будівництві нової консолідованої багатопрофільної лікарні для потреб усієї громади. Це має бути лікарня для діагностики та лікування широкого спектру захворювань з централізованим розташуванням відділень, що дозволить вивести з експлуатації старі, побудовані в 50-70-х роках ХХ-го століття, корпуси міських лікарень. Стратегічні цілі Міста в рамках Проекту:

• використовуючи досвід спеціалізованих компаній для впровадження передових проектних рішень покращити клінічні робочі процеси, а також підвищити ефективність обслуговування в рамках функціонування нової консолідованої лікарні; 
• залучити приватних інвесторів до сектору охорони здоров’я та отримати доступ до приватного фінансування; 
• забезпечити своєчасне та доступне, з точки зору місцевого бюджету, створення соціальної інфраструктури; 
• отримати переваги від потенційних технологічних інновацій; та 
• забезпечити високу якість будівлі нової лікарні протягом усього терміну її експлуатації.

За результатами оцінки використовуючи PIERS Проект продемонстрував дуже хороше узгодження з ЦСР та отримав загальну оцінку 78,5%. Загалом, Проект створить значну «цінність для людей», і в разі його успішної реалізації може призвести до трансформаційних змін у способі надання медичних послуг у регіоні та, можливо, по всій Україні.

Паралельні сесії цього дня були присвячені наступним темам:

• «Стале фінансування: Огляд стану ДПП та фінансування інфраструктури на півдорозі до 2030 року»
• «Закупівлі на засадах ДПП: Зелені та сталі закупівлі на засадах ДПП для досягнення ЦСР»
• «ДПП та цифрова трансформація: Покращення реалізації ДПП шляхом цифрової трансформації протягом усього життєвого циклу проектів ДПП для досягнення ЦСР»
• «ДПП у цифровій інфраструктурі: Діагностика в охороні здоров’я (телемедицина) та інші цифрові публічні послуги»
• «Стійкість інфраструктури до зміни клімату: Інтеграція питань стійкості та адаптації до змін клімату в проекти ДПП для досягнення ЦСР»
• « Участь зацікавлених сторін у ДПП: Посилення залучення зацікавлених сторін до ДПП для досягнення ЦСР»
• «ДПП у відновлюваній енергетиці: Підтримка використання позамережевих відновлюваних джерел енергії для електрифікації сільської місцевості та енергоефективних рішень ДПП для досягнення ЦСР»
• «ДПП та розширення прав і можливостей жінок: Сприяння гендерній рівності та розширенню прав і можливостей жінок через ДПП для досягнення ЦСР»

Темою другого дня Форуму було «Фінансування ЦСР через ДПП у регіоні ЄЕК ООН та за його межами».

Круглий стіл на високому рівні був присвячений питанням використання можливостей «ДПП для досягнення ЦСР» (англ. PPPs for the SDGs) у фінансуванні безпеки дорожнього руху. Експерти та практики обговорили роль інновацій приватного сектору в доповненні публічних ініціатив і те, як така співпраця може бути структурована, щоб принести максимальну користь усім учасникам дорожнього руху.

Пані Єлена Тадіч, виконавчий директор PPP Investment (Сербія), розповіла про інноваційний проект, спрямований на впровадження передових технологій у будівництві та управлінні дорожньою інфраструктурою в муніципалітеті Арома (Сербія). Вона представила ряд новаторських рішень, які будуть застосовані у цьому проекті, зокрема систему моніторингу доріг та низькотемпературний асфальт. Додатково, в проекті передбачено використання вторинних матеріалів у дорожньому будівництві, зокрема перероблений асфальт, що дозволить зменшити кількість викидів CO2 і сприятиме створенню більш екологічно чистих доріг.

Пан Філіп Дж. Вайерс, директор з урядових зв’язків, Sensys Gatso Group, розповів про впровадження в Гані систем автоматизованого контролю за безпекою дорожнього руху з використанням камер та підкреслив важливість створення рамкових умов та відповідного нормативно-правового регулювання у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зокрема щодо та фіксації правопорушень.

Пан Даніель Пулідо та пан Волкан Рецай Четін, Група Світового банку, відзначили важливість співпраці між державним сектором і приватним бізнесом у сфері розвитку інфраструктури безпеки дорожнього руху, оскільки саме комбінація публічних та приватних коштів може забезпечити вирішення викликів, пов’язаних з нестачею фінансування для будівництва та обслуговування такої інфраструктури.

Перша Політична дискусія цього дня була зосереджена на темі «Рівний доступ до ДПП та публічних послуг». Забезпечення того, щоб ДПП та публічна інфраструктура надавали «рівний доступ» для всіх, має вирішальне значення, забезпечуючи доступ до транспорту, об’єктів, працевлаштування та технологій незалежно від фізичних можливостей, економічного статусу чи місця проживання. На сесії обговорювалося, як розробляти та впроваджувати проекти ДПП, які забезпечують рівний доступ до публічних послуг та інфраструктури, долаючи фізичні, цифрові, економічні та соціальні бар’єри.

Пан Саїд Заіді, старший директор в Уряді Альберти (Канада), відмітив, що доступ до критично важливої соціальної інфраструктури є фундаментальним правом людини і це варто враховувати при виборі та підготовці проектів, щоб не обмежувати це право. Він підкреслив важливість аналізу й оцінки аспектів сталості інфраструктурних проектів, а також необхідність впровадження методології, яка пріоритизує неприбуткові проекти з урахуванням сталості та соціальних вигод, особливо для вразливих груп населення.

Пані Аманда Льофен, генеральний директор Human Right 2 Water, відзначила важливість включення принципів відсутності дискримінації та рівності у проекти ДПП. Пані Аманда Льофен підкреслила, що максимізація участі всіх зацікавлених сторін, включаючи уразливі групи населення, на різних етапах підготовки й реалізації проектів ДПП є дуже важливою, оскільки такий підхід сприяє врахуванню різноманітних потреб та очікувань усіх зацікавлених сторін та робить проекти більші демократичними та справедливими.

Друга Політична дискусія цього дня була присвячена досвіду Туреччини в реалізації проектів ДПП, узгоджених з ЦСР. Туреччина посідає одне з перших місць у світі за рівнем використання ДПП і розглядається багатьма як модель для наслідування. Туреччина використовує ДПП з 1986 року і підписала контракти на 270 проектів ДПП з інвестиційною вартістю 98,6 мільярдів доларів США. 250 з цих проектів вже успішно експлуатуються, а 20 інших знаходяться на стадії будівництва. Серед цих проектів ДПП

• 13 міжнародних аеропортів з пропускною спроможністю 281 млн. пасажирів, 11 автомагістралей загальною протяжністю 1746,4 км та інші транспортні об’єкти з інвестиційною вартістю 60 млрд. доларів США,
• енергетичні проекти на 21,73 мільярда доларів США та
• медичні кампуси на 28 438 ліжко-місць загальною інвестиційною вартістю 13,08 млрд. доларів США.

Ці проекти ДПП спрямовані на підвищення добробуту турецьких громадян, розширення їхнього доступу до базових послуг у найбільш сталий спосіб відповідно до ЦСР, а також сприяння перетворенню Туреччини на центр надання послуг у регіоні.

Візит до діючого проекту ДПП у Стамбулі дозволив учасникам дізнатися про проект Північної автомагістралі Мармурового моря, що з’єднує Азію та Європу і вирізняється найбільшими тунелями у світі та одним з найширших підвісних мостів у світі.

• 

• 

Веб-сайт проекту – https://www.kuzeymarmaraotoyolu.com/en/route

10 травня  третя Політична дискусія була присвячена темі «Планування, структурування та управління невеликими проектами ДПП на підтримку ЦСР».

Протягом багатьох років уряди використовували модель ДПП як для великомасштабних проектів на національному рівні в таких секторах, як транспорт, освіта, охорона здоров’я та енергетика, так і для невеликих проектів (англ. Small-Scale Projects) на муніципальному рівні в таких секторах, як водопостачання та водовідведення, управління відходами, вуличне освітлення, муніципальне паркування та зарядні станції для електромобілів. Метою цієї сесії було обговорення деяких ключових питань, пов’язаних з плануванням, структуруванням та управлінням ДПП, які є специфічними для невеликих проектів.

Результати сесії сприятимуть розробці спільного практичного посібника ЄЕК ООН та WAPPP для державних службовців з рекомендаціями щодо політик, включаючи тематичні дослідження та практичні приклади, для ефективної реалізації невеликих ДПП (англ. Small-Scale PPPs) для досягнення ЦСР з метою сприяння сталому розвитку інфраструктури.

Паралельні сесії цього дня були присвячені наступним темам:

• «Внесок проектів ДПП у відновлення економіки та відбудову»
• «Штучний інтелект (ШІ) та проекти ДПП: Потенціал та обмеження»
• «Транскордонні ДПП для досягнення ЦСР»
• Круглий стіл з обговорення окремих прикладів проектів ДПП
• Воркшоп з методології та програми сталого розвитку PIERS ЄЕК ООН: Оцінка впливу проектів ДПП
• Воркшоп з питань формування нормативно-правової бази в сфері ДПП для досягнення ЦСР
• «Винесення питань ДПП за межі навчальних аудиторій: внесок академічних установ у розбудову інституційного потенціалу»

Пан Ніко Гачечиладзе, директор Агенції ДПП, в рамках першої паралельної сесії цього дня, присвяченоїпроектам ДПП для сталого економічного відновлення та відбудови на підтримку ЦСР, розповів про надзвичайні виклики, з якими зіткнулась Україна через неспровоковане російське вторгнення та про активну роботу українського Уряду над тим, щоб покращити та адаптувати систему реалізації проектів з розбудови публічної й критично важливої інфраструктури до поточних обставин. Пан Ніко Гачечиладзе, акцентував увагу учасників обговорення на тому, Уряд України підтвердив свою відданість прозорості та ефективності. Виходячи з того, що лише повна цифровізація може допомогти забезпечити ефективний механізм боротьби з корупцією та максимально прискорити процеси підготовки та впровадження проектів, за підтримки донорів в Україні було створено платформу для підготовки та управління всіма проектами економічного відновлення та відбудови. Платформа вже стала невід’ємною частиною процесу підготовки до реалізації проектів і суттєво доповнює систему електронних закупівель Prozorro, яка існує вже майже десять років.

«Важливим є створення та чітке управління фіскальним простором для всіх зобов’язань (як прямих, так і умовних), які можуть бути в різних публічних інвестиційних проектах. Саме тому Уряд України сьогодні працює над реформуванням системи управління публічними інвестиціями» – Ніко Гачечиладзе, директор Агенції ДПП.

В цілому, директор Агенції ДПП представив потенціал України в частині підготовки та реалізації сталих проектів ДПП з економічного відновлення й відбудови інфраструктури та потенціал мобілізації приватного капіталу для фінансування інфраструктури на умовах ДПП.

Спираючись на триденні дискусії щодо ролі ДПП та фінансування інфраструктури у відновленні, стійкості та реконструкції, Підсумкова політична дискусія високого рівня була присвячена діалогу, орієнтованому на конкретні дії, щодо інтеграції цих ініціатив з кліматичними реформами, фінансуванням розвитку, цифровою співпрацею та потребами майбутніх поколінь.