Верховна Рада ухвалила довгоочікуваний законопроєкт №7508, що вносить зміни до законодавства про публічно-приватне партнерство (ППП)

Україна робить крок до масштабної відбудови! 

Парламент ухвалив довгоочікуваний законопроєкт №7508, що вносить зміни до  законодавства про публічно-приватне партнерство (ППП) та спрощує механізми залучення приватних інвестицій. Це означає, що тепер відкриваються нові можливостів для відновленя інфраструктури й економіки не лише за бюджетні кошти, а й у співпраці з бізнесом та міжнародними донорами.

Далі – пряма мова Юлії Свириденко, Перший віце-прем’єр-міністр України – Міністр економіки України:

Приватному бізнесу стане простіше брати участь у відбудові: як  зміниться законодавство про публічно-приватне партнерство

В умовах повномасштабного вторгнення перед Україною постали нові виклики, що призвели до радикальних змін у масштабі та характері інвестиційних потреб. Руйнування соціальної та критичної інфраструктури, різке скорочення економічної активності, скорочення притоку інвестицій, у тому числі іноземних, призвели до необхідності відновлення інфраструктури та економіки України в цілому.

Україна, яка є домівкою для десятків мільйонів людей, багато з яких, на жаль, стали біженцями, відіграє важливу роль у світовій економіці, оскільки є провідним виробником зерна та мінеральної сировини, а також створила ІТ, хімічну та машинобудівну галузі, продукцію яких експортують по всьому світу.

Тому важливим завданням сьогодні є відновлення економіки України та її зростання. 

Публічно-приватне партнерство (далі – ППП) – це ефективний інструмент не лише для реалізації проєктів на державному рівні, а й такий, що може сприяти розвитку кожного регіону нашої держави. Цей інструмент дозволяє зберегти та модернізувати існуючі об’єкти та створити нові за кошти приватних інвесторів, а також прискорити відновлення зруйнованої державою-агресором інфраструктури. ППП гарантує збереження за державою права власності на активи.

І хоча концепт публічно-приватного партнерства (ППП – ред.) в Україні існує вже давно, повноцінно запрацювати цей інструмент зможе саме тепер –  Верховна Рада у другому читанні ухвалила законопроєкт №7508, який спрощує механізми залучення приватних інвестицій. 

Ключові зміни, які сприятимуть розвитку ППП

Розширення суб’єктного складу публічних партнерів

Відтепер публічними партнерами можуть виступати будь-які суб’єкти господарювання публічного сектору, зокрема державні компанії або підприємства.

Нові джерела фінансування 

У проєктах тепер є можливості поєднувати приватне та донорське фінансування, як на етапі будівництва, покривши частину капітальних видатків, так і на етапі управління та експлуатації.

Це значно мінімізує ризики для приватних партнерів та робить доступнішим проекти для публічних партнерів.

Нові та удосконалення існуючих гарантій для інвесторів та кредиторів

Держава гарантує приватним партнерам захист прав, стабільність умов і недискримінаційне ставлення під час реалізації проєктів ППП, а також збереження умов договору попри зміни в законодавстві.

Оновлені правила щодо надання компенсації приватним партнерам у разі  розірвання договору ППП/концесії з ініціативи публічного партнера.

Запроваджені чіткі правила щодо внесення змін до договору, максимально наближені до європейського законодавства. 

Спрощення процедури підготовки “малих” проєктів ППП (до 5,5 млн євро)

Підготовка таких проєктів скоротиться з 19 до 12 місяців. Такі проєкти можна буде реалізувати без розроблення техніко-економічного обґрунтування. Головне буде підготувати концептуальну записку. Висновок аналізу концептуальної записки ППП стане підставою для початку роботи над конкурсною документацією.

Такий підхід допоможе швидше розвиватися громадам, залучаючи приватних партнерів. Вони зможуть у стислі терміни будувати як дороги локального значення, так і необхідні соціальні об’єкти. 

Запровадження тимчасового спрощеного механізму підготовки проєктів ППП/концесій з відновлення

Спрощена процедура стосується проєктів ППП, спрямованих на відновлення об’єктів інфраструктури та економіки, зважаючи на необхідність будівництва нових або відновлення існуючих об’єктів, зокрема у сфері охорони здоров’я, енергетики, соціальної та транспортної інфраструктури, що виникла внаслідок збройної агресії, або у зв’язку з необхідністю інтеграції секторів транспортної інфраструктури та енергетики України до Європейського Союзу.

Спрощений механізм діятиме протягом воєнного стану та ще 7 років опісля. Тепер справа за Кабміном, аби напрацювати цей механізм. 

Повноцінне впровадження «Британської моделі ППП» чи «інфраструктура в розстрочку»

Як це вже давно і успішно працює у Великій Британії? Інвестор за власний кошт будує, наприклад, школу чи дорогу, а держава або громада починає розраховуватись за проведені роботи вже після введення об’єкта в експлуатацію. Виплачує кошти поступово — впродовж 15–20 років. Такий підхід називають «інфраструктура в розстрочку» або «плата за експлуатаційну готовність».

Цей підхід зменшить навантаження на бюджети різних рівнів та дозволить реалізувати більшу кількість соціально важливих проєктів навіть в умовах обмеженого фінансування. Не можеш заплатити зараз, скористайся «розстрочкою».

У Великій Британії завдяки такому інструменту реалізували понад 1200 проєктів на суму понад 70 млрд фунтів стерлінгів у період з 1990 по 2022 рік.

Гармонізація з нормами ЄС та діджиталізація процесів

Передбачається впровадження електронної торгівельної системи (ЕТС) для проєктів концесії за стандартами та процедурами ЄС. Все відбуватиметься онлайн — від розміщення інформації про оголошення конкурсу до оприлюднення укладеного договору.

Визначено перелік процедур за якими буде здійснюватися відбір приватного партнера/концесіонера. 

Запроваджена уніфікована процедура оскарження конкурентних процедур з відбору приватного партнера/концесіонера: усі спори будуть розглядатися у порядку, встановленому Законом України “Про публічні закупівлі”, з урахуванням особливостей передбачених Законами про ППП та концесії.

Спеціальні процедури для проєктів ППП у сфері будівництва житла 

Оскільки багато житлової інфраструктури було зруйновано, питання забезпечення населення житлом стоїть дуже гостро, тому в законопроєкті було визначено особливості укладення договорів ППП щодо будівництва житла, зокрема:

• об’єктом ППП/концесії можуть бути як нові об’єкти, так і об’єкти незавершеного будівництва;
• земля може бути передана приватному партнеру в користування (на праві оренди, суперфіцію), водночас, у випадках, передбачених договором ППП, забудова земельної ділянки може здійснюватися приватним партнером шляхом делегування функцій замовника, без передачі земельної ділянки приватному партнеру у користування;
• у конкурсній документації визначаються вихідні дані об’єкта ППП: поверховість, щільність забудови, характеристика соціальної інфраструктури (наявність шкіл, дитячих садків тощо), вимоги до паркінгів (за потреби), укриттів (бомбосховищ) тощо;
• право власності на нерухоме майно, новостворене під час реалізації проєктів ППП у сфері будівництва житла, може перебувати у державній власності, приватній власності приватного партнера та/або окремим категоріям фізичних осіб, які потребують соціального та/або доступного житла.

Удосконалення секторального законодавства з метою реалізації проектів ППП

Законопроєкт передбачає внесення змін до понад 30 законодавчих актів. Це дозволить ширше застосовувати механізм публічно-приватного партнерства в різних сферах. Зокрема, оновлене законодавство прибирає перепони на шляху до реалізації таких проєктів у галузях освіти, культури, транспортної інфраструктури, електронних комунікацій, цифрової інфраструктури, ІТ та кібербезпеки.

Крім того, законопроєкт закладає правові підстави для впровадження таких проєктів у сфері національної безпеки й оборони, які нині мають особливе значення для України.

Якими можуть бути перші проєкти ППП? 

З міжнародними партнерами ми визначили кілька пріоритетних секторів:

• транспорт (морські порти, толінг, аеропорти, дороги, тунелі),
• енергетика (впровадження систем зберігання та накопичення відновлюваної енергії, відновлювальна енергетика  (вітрова, сонячна, на біомасі), розподіл  енергії),
• муніципальна інфраструктура (теплопостачання, водопостачання й водовідведення, управління відходами),
• охорона здоров’я (багатопрофільні лікарні, реабілітаційні центри, діагностичні послуги),
• соціальна інфраструктура (освіта, наука, культура, доступне житло) та інші.

Наразі йде підготовка таких проєктів як на державному, так і на місцевому рівнях.

Проєкти публічно-приватного партнерства стануть одним із ключових, а головне ефективних механізмів відновлення країни, зокрема публічної інфраструктури.

За оцінками IFC (2023), за умови впровадження Урядом України реформ, спрямованих на покращення інвестиційного клімату, країна зможе залучити до $300 млрд приватного капіталу. Це становить понад 54% від загального обсягу потреб на відновлення, який, за даними Світового банку (звіт RDNA4), оцінюється у $524 млрд.

Держава, інвестори, донори об’єднуються заради відновлення. Це вже не просто гіпотетична перспектива, а реальна можливість.