17 лютого відбувся воркшоп “Державно-приватне партнерство: співпраця на умовах win/win”.
Захід було організовано Агенцією ДПП на виконання Меморандуму про співпрацю, укладеного 25 листопада 2021 року з Міністерством розвитку громад та територій України, державними установами «Офіс із залучення та підтримки інвестицій» та «Офіс з розвитку підприємництва та експорту» щодо реалізації спільних ініціатив у сфері регіонального розвитку, з метою підвищення інституційної спроможності органів державної влади та органів місцевого самоврядування, фахівців агенцій регіонального розвитку в сфері державно-приватного партнерства (далі – ДПП) та підвищення рівня компетенцій відповідальних фахівців для підготовки та впровадження проектів ДПП/концесій з урахуванням кращих світових практик.
Участь у події взяли понад 140 представників державного сектору з різних куточків України.
Відкрив воркшоп директор Агенції ДПП, Ніко Гачечиладзе. Він привітав присутніх, подякувавши їм за участь, та презентував інформацію про актуальність впровадження механізму ДПП відповідно до передової світової практики, освітливши останні новини щодо створення ефективного інституційного та правового поля в сфері ДПП/концесії.
Так він зазначив, що уряд України вважає механізм ДПП одним із пріоритетів для залучення інвестицій у розвиток інфраструктури, як економічної, так і соціальної. Підтвердження цьому можна знайти як в Державній програмі стимулювання економіки для подолання негативних наслідків, спричинених обмежувальними заходами щодо запобігання виникненню і поширенню гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, на 2020 – 2022 роки, так і в новій Національній економічної стратегії на період до 2030 року (яка була затверджена у березні 2021 року).
Він зосередив увагу слухачів на оновленому законодавстві у сфері ДПП, що дозволило збалансувати інтереси всіх учасників ДПП з метою модернізації інфраструктури та підвищення якості соціальних послуг.
Так зокрема серед останніх законодавчих оновлень були підкреслені наступні:
≫ Порядок проведення концесійного конкурсу та конкурентного діалогу в електронній торговій системі, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2021 р. № 909
Цей Порядок визначає механізм проведення концесійного конкурсу, конкурентного діалогу та публікації документів у процедурі прямих переговорів з орендарем державного майна, що передається в концесію, з використанням електронної торгової системи, включаючи порядок функціонування, випадки використання електронної торгової системи для проведення концесійних конкурсів, розмір, порядок, строки сплати та повернення винагороди оператора електронного майданчика.
Спільно з Європейським банком реконструкції та розвитку (англ. European Bank for Reconstruction and Development; EBRD) створення електронної торгової системи (ЕТС)
розробляється на електронний платформі підготовки та управління проектами SOURCE, а також забезпечується інтеграція SOURCE та Prozorro за допомогою прикладного програмного інтерфейсу (API). Такий інтегрований підхід дозволяє забезпечити якісне та ефективне управління процесами підготовки концесійних проектів (здійснюється в SOURCE), проведення конкурсу (здійснюються через ЕТС) та управління концесійними договорами (за допомогою нового модуля, розробленого SOURCE, у партнерстві з адміністраторами ЕТС).
≫ Методика аналізу ефективності здійснення державно-приватного партнерства, затверджена наказом Міністерства економіки України від 14 грудня 2021 року № 1067. Методика визначає загальні засади проведення аналізу концептуальної записки й аналізу ефективності здійснення ДПП з урахуванням безпосереднього досвіду реалізації проектів, а також найкращих міжнародних практик. Методикою передбачені рекомендації щодо:
- змісту концептуальної записки, аналізу концептуальної записки,
- змісту техніко-економічного обґрунтування,
- розробки фінансової моделі,
- проведення аналізу витрат та вигод (англ. Cost Benefit Analysis; СВА),
- визначення розміру державної підтримки здійснення ДПП, у тому числі плати за експлуатаційну готовність,
- проведення порівняльного аналізу ефективності проекту із залученням приватного партнера та реалізації проекту без такого залучення (англ. Value-for-Money; VfM),
- дослідження зацікавленості ринку и консультацій з потенційними інвесторами на різних етапах життєвого циклу проекту ДПП та взаємодії з кредиторами (комерційними банками, міжнародними фінансовими організаціями, багатосторонніми банками розвитку тощо), які можуть запропонувати фінансування для проекту.
≫ Зміни до Бюджетного кодексу України щодо врегулювання бюджетних відносин під час реалізації договорів, укладених в рамках державно-приватного партнерства, у тому числі концесійних договорів (відповідний законопроект №5090 прийнято 15 лютого 2022 року Верховною Радою України в другому читанні). Цими змінами запроваджується ефективний механізм державного фінансування довгострокових зобов’язань за проектами ДПП (концесії), що є необхідним для впровадження цілого ряду перспективних проектів ДПП, зокрема проектів з розбудови соціальної інфраструктури (наприклад, проектів у дорожній галузі, у сферах освіти, охорони здоров’я, культури та житлово-комунального господарства).
Юлія Суховерха, начальник відділу супроводження проектів Агенції ДПП розповідала про ключові ознаки та переваги механізму ДПП для державного та приватного партнерів, основні моделі ДПП та їх особливості.
Так основними ознаками ДПП є:
♦ довготривалість відносин (від 5 до 50 років) заснованих на договорі;
♦ створення та/або будівництво (нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт та технічне переоснащення) об’єкта державно-приватного партнерства та/або управління (користування, експлуатація, технічне обслуговування) таким об’єктом, потенційно включаючи управління пов’язаною послугою;
♦ значна управлінська відповідальність приватного партнера; передача частини ризиків приватному партнеру на значну частину життєвого циклу активу, на додаток до передачі ризиків, пов’язаних з будівництвом;
♦ внесення приватним партнером інвестицій в об’єкт державно-приватного партнерства: приватний партнер надає значну частину фінансування, при цьому винагорода в значній мірі залежить від операційної ефективності (експлуатаційної готовності та/або використання) з метою взаємоузгодження інтересів обох сторін: (і) залучення зовнішніх коштів дозволяє державному партнеру реалізувати одразу декілька проектів та сплачувати пізніше; (іі) участь у фінансуванні проекту стимулює приватного партнера до
⧁ зменшення вартості початкових інвестицій,
⧁ забезпечення експлуатаційної готовності та належної експлуатації /обслуговування інфраструктури,
⧁ оптимізації витрат повного циклу життя інфраструктури (англ. Life-cycle cost management).
Найбільш поширеною моделлю державно-приватного партнерства є DBFOM тобто «проектування, будівництво, фінансування, експлуатацію та технічне обслуговування».
В залежності від джерела доходів у проекті розрізняють:
- ДПП на основі платежів споживача. У разі коли державний партнер здійснює передачу приватному партнеру переважної частини операційного ризику, що охоплює ризик попиту та/або ризик пропозиції, така форма буде визначатись як концесія.
- ДПП з оплатою державного сектору (англ. availability payment або плата за експлуатаційну готовність) – є найбільш доцільною формою для, наприклад, розбудови й ефективного управління об’єктами соціальної інфраструктури.
Пані Суховерха висвітлила переваги механізму ДПП для державного і приватного секторів, та для радників (консалтингових компаній та консультантів), а також пояснила, як цей механізм може стимулювати розвиток бізнес-середовища в Україні. Вона пояснила роль Агенції ДПП, в тому числі в рамках заходів з пошуку потенційних інвесторів для реалізації проектів та надання їм, в межах своєї компетенції, інформації про потенційні проекти ДПП в Україні.
Також в рамках презентації Юлії Суховерхої були висвітлені особливості функціонування різних моделей ДПП з розвитку соціальної та економічної інфраструктури, розглянуті конкретні приклади зі світового досвіду з впровадження таких проектів. Зокрема мова йшла про програму ДПП з будівництва доріг “Ostregion” в місті Відень (Австрія), проект ДПП з реконструкції будівлі міністерства фінансів в м. Гаага (Нідерланди), проект концесії міжнародного аеропорту Чикаго О’Хара (США), про досвід Узбекістану з впровадження проекту ДПП в енергетичному секторі, а також про проект ДПП з перетворення відходів в енергію в Белграді (Сербія).
Наступним доповідачем став Тарас Бойчук, голова Проектного офісу з розвитку державно-приватного партнерства в інфраструктурі “SPILNO” при Мінінфраструктури.
Він пояснив різні шляхи покриття видатків на фінансування будівництва доріг, пояснивши переваги залучення приватних інвестицій на умовах ДПП (на базі моделі з платою за експлуатаційну готовність).
Він наголосив, що прийняття законопроекту №5090 створює умови для залучення приватних інвестицій в дорожнє будівництво відповідно до кращих міжнародних практик. Тепер держава зможе щорічно здійснювати виплати приватному інвестору, передбачені договором про ДПП та/або концесію, з коштів Державного дорожнього фонду.
При цьому важливим є встановлення обмеження щодо загального щорічного обсягу довгострокових зобов’язань в рамках здійснення ДПП. Щорічні виплати за довгостроковими зобов’язаннями в рамках ДПП не повинні перевищувати 30% обсягу надходжень до Дорожнього фонду, що призначені для доріг державного значення, та 30% обсягу надходжень до загального фонду місцевого бюджету від податків та зборів (крім ПДФО) щодо місцевих проектів. Такий підхід відповідає світовій практиці, дозволить залучити до 100 млрд грн приватних інвестицій в дорожню інфраструктуру та понад 150 млрд грн в інфраструктуру міст, та гарантуватиме, що держава зможе виконувати свої зобов’язання.
Пан Бойчук розповів про досвід команди SPILNO з роботи над підготовкою та впровадженням пілотних проектів концесій у морських портах Ольвія та Херсон. Для досягнення успішної реалізації проектів команда SPILNO працювала паралельно над декількома напрямками:
- співпраця з партнерами (в тому числі IFC та EBRD) з метою підготовки проектів;
- проходження всіх етапів життєвого циклу проектів (підготовка концептуальної записки та ТЕО, здійснення аналізу ефективності, підготовка конкурсної документації, конкурс та ін.);
- проведення тренінгів та підвищення інституційної спроможності;
- експертна підтримка оновлення законодавства в сфері ДПП/концесії.
Також Тарас Бойчук наголосив, що для успішної реалізації проектів ДПП необхідна наявність ряду ключових внутрішніх та зовнішніх факторів.
Так до внутрішніх факторів можна віднести наявність команди висококваліфікованих експертів, фокусування на конкретних проектах та чітких результатах, правильний відбір проектів з огляду на їх економічну доцільність, налагоджені й скоординовані комунікації в команді, а також політична воля керівництва.
До зовнішніх факторів відноситься зацікавленість міжнародних партнерів у реалізації проектів, підтримка та співпраця з ключовими державними органами влади, взяття на себе публічною стороною частини зобов’язань з підготовки проектів (англ. contribution agreement), підтримання бездоганної репутації серед гравців на ринку, а також дотримання принципів рівності та прозорості під час підготовки проектів.
Далі, директор Агенції ДПП розповів учасникам про особливості життєвого циклу проектів ДПП. Ініціація проектів ДПП може бути публічною (з боку державного партнера) чи приватною (з боку осіб, які відповідно до Закону України «Про державно-приватне партнерство» можуть бути приватними партнерами), але в будь-якому разі приватний партнер для проекту обирається лише за результатами конкурсу. Пройшовши ідентифікацію проект потрапляє до так званої “проектної труби” (англ. project pipeline) – списку ідентифікованих проектів по окремим потребам або загальному плану.
Ніко Гачечиладзе висвітлив перед учасниками роль Агенції ДПП на етапах ідентифікації, підготовки пропозиції здійснення ДПП (концептуальної записки, ТЕО) та під час конкурсу й управління договором, укладеним в рамках ДПП.
Завершився воркшоп обговоренням особливостей механізму ДПП та проектів що наразі знаходяться в процесі підготовки.
З презентацією доповідачів від Агенції ДПП можна ознайомитись за наступним посиланням: