Україна розвиває механізм VGF для залучення приватних інвестицій у критичну інфраструктуру

Потреби України у відновленні оцінюються у 588 млрд доларів США, і закрити такий масштаб лише за рахунок державного і місцевого бюджетів та міжнародної допомоги неможливо.

За оцінками IFC, приватний сектор потенційно може покрити до 40% потреб України у відновленні, зокрема через публічно-приватні партнерства.

Приватні інвестори готові долучитися до відбудови України в рамках ППП, проте в багатьох випадках вони стикаються з реальною перешкодою у вигляді “недостатності фінансової життєздатності” (англ. “Viability Gap”): чимало пріоритетних інфраструктурних проектів ППП є економічно доцільними та соціально вкрай важливими, проте не є комерційно здійсненними, якщо реалізовувати їх самостійно.

Одним із фінансових інструментів для підтримки таких проєктів може стати Viability Gap Facility, або VGF — механізм часткового покриття недостатності фінансової життєздатності в проєктах публічно-приватного партнерства — саме настільки, щоб забезпечити їхню комерційну здійсненність, і не більше.

Підходи до запуску VGF в Україні представили та обговорили в Ґданську в межах організованого за підтримки Агенції ДПП, Мінекономіки та Групи Світового банку (World Bank Group) круглого столу під час Конференції з питань відновлення України (URC 2026). Наразі в Україні сформовано портфель із 110 потенційних ДПП-проєктів із загальним потенціалом близько 7 млрд євро приватних інвестицій. Водночас лікарні, системи водопостачання, об’єкти поводження з відходами, доступне житло чи муніципальна енергетика можуть бути критично потрібними громадам, але недостатньо привабливими для інвестора без додаткової підтримки.

Саме цей розрив і покликаний закривати VGF. Механізм може надавати цільову підтримку — у формі гранту або гарантії — щоб зробити проєкт ППП фінансово життєздатним для приватного партнера. Водночас VGF не замінює приватні інвестиції, а виступає як каталізатор, сприяючи залученню капіталу, експертизи та довгострокової участі приватного сектору в реалізації проєкту.

В Агенції ДПП наголошують: коли громада потребує лікарні, води чи стабільної енергетики, такий проєкт не має залишатися лише хорошою ідеєю через брак комерційної окупності. Такі інструменти, як VGF, можуть допомогти перевести суспільно важливі проєкти з планів у реалізацію — завдяки об’єднанню приватного фінансування та коштів донорів, інструментів зниження ризиків і підвищення фінансової привабливості для кредиторів (англ. “bankability“) проєктів, при одночасному забезпеченні публічної підзвітності та контролю. .

Запропонований механізм VGF може функціонувати за допомогою двох взаємодоповнюючих інструментів:

• Грантова підтримка — надання цільових грантів для подолання недостатності фінансової життєздатності проєктів ППП, підвищення їхньої фінансової привабливості для кредиторів (“bankability“) та залучення приватних інвестицій. Розподіл грантів визначатиметься до проведення конкурсу, а їхня виплата здійснюватиметься відповідно до підтверджених етапів реалізації проєкту.

• Гарантійна підтримка — надання гарантій приватним партнерам з метою зменшення ризику невиконання зобов’язань з боку публічного сектору, зміцнення довіри інвесторів та полегшення доступу до комерційного фінансування.

Запропонована модель VGF передбачає чіткі критерії: проєкт має бути включений до Єдиного проєктного портфеля публічних інвестицій держави, демонструвати реальний підтверджений дефіцит фінансової життєздатност, тобто коли платежі користувачів та бюджетні кошти дійсно є недостатніми. Проєкт має пройтивідкритий конкурентний відбір приватного партнера. Серед серторів — охорона здоров’я, управління відходами, водопостачання та водовідведення, доступне житло, а також енергетика на муніципальному й регіональному рівнях.

Окремий принцип механізму — прозорий і обмежений обсяг підтримки. За попередніми представленими параметрами, грантова складова не має перевищувати 50% капітальних витрат проєкту або 50 млн євро — залежно від того, яка сума є меншою. Кошти можуть виплачуватися поетапно, після досягнення конкретних результатів: фінансового закриття проєкту, завершення будівельних робіт або готовності об’єкта до експлуатації.

Загальний обсяг VGF планується на рівні 500 млн євро, при цьому на перші 12 місяців передбачено початковий обсяг у розмірі 150 млн євро.. Очікується, що кожен 1 євро донорської підтримки зможе мобілізувати майже 2 євро додаткових приватних і публічних ресурсів.

Потенційний загальний інвестиційний ефект може сягнути близько 1,5 млрд євро.

Для України VGF може стати одним із практичних рішень, які допоможуть швидше запускати інфраструктурні проєкти, потрібні громадам уже зараз, — не чекаючи повного бюджетного фінансування, а створюючи умови для партнерства публічного сектора, донорів і приватних інвесторів.

Досвід та погляди учасників круглого столу стали цінним внеском у діалог, у якому взяли участь високопоставлені представники Уряду України, міжнародних фінансових інституцій та донорських організацій.